Гармонізація законодавства України про акцизний збір з законодавством Європейських Співтовариств

Правила встановлення та застосування акцизних зборів на тютюнові вироби, мінеральні мастила (енергоносії), електроенергію, спирт і алкогольні напої були гармонізовані в ЄС шляхом прийняття ряду директив, положення яких детально розглянуті в підрозділі 2.2 даної роботи. Виходячи зі сфери дії цих директив та ступеню деталізації ними нормативно-правового регулювання справляння акцизних зборів з підакцизної продукції, їх вимоги необхідно відтворити у наступних законах України:

Читать дальше →

Гармонізація законодавства України про податок на додану вартість з законодавством Європейських Співтовариств

Як було визначено в Розділі 1, здійснення гармонізації податкового законодавства України з законодавством ЄС про непряме оподаткування відбувається в двох напрямах: гармонізація законодавства України про ПДВ і гармонізація законодавства України про акцизні збори. Оскільки надходження від цих двох непрямих податків складають значну питому вагу доходної частини державного бюджету, то гармонізація законодавства України про ПДВ та акцизні збори з законодавством ЄС про непряме оподаткування позначиться також і на бюджетному законодавстві, адже бюджетне і податкове право пов'язані і є, як зазначає Вишновецький В. М., “найбільш розвинутими сегментами системи фінансового законодавства" [221]. Відповідно, при проведенні гармонізації законодавства України про ПДВ та акцизні збори з законодавством ЄС необхідно зважати й на актуальні загальні проблеми податкового права України як інституту фінансового права.

Читать дальше →

Вимоги директив Європейських Співтовариств щодо гармонізації акцизних зборів

Об'єктами акцизного збору, як зазначає Пацурківський П. С., є товари, що не належать до предметів першої необхідності та рівень рентабельності яких досить високий [203]. Об'єкт акцизного збору, визначений у Директиві Ради 92/12 від 25 лютого 1992 р. “Про загальний режим підакцизних товарів, їх зберігання, обіг та облік" (далі – Директива 92/12), вужчий ніж в законодавстві України, й включає тютюнові вироби, мінеральні мастила (пальне), спирт та алкогольні напої. Разом з тим, п. 2 ст. 3 Директиви 92/12 дозволяє державам-членам стягувати з цих товарів інші непрямі податки, введені в спеціальних цілях (не фіскального характеру), якщо база оподаткування, розмір податку, порядок стягнення і контроль за його сплатою встановлені згідно правил стягнення акцизів та ПДВ. Згідно роз'яснення Суду ЄС по справі Evangelischer Krankenhausverein Wien v. Abgabenberufungskommission Wien et Wein & Co. HandelsgesmbH v Oberösterreichische Landesregierung [204], положення п. 2 ст. 3 Директиви 92/12 унеможливлюють стягнення державами-членами податків з алкогольних напоїв, якщо такі податки, з одного боку, мають на меті виключно наповнення бюджету, а з іншого, - не відповідають загальним правилам стягнення податку на доданку вартість та акцизних зборів з алкогольних напоїв, оскільки сума податку встановлюється виходячи з вартості товару, а не на підставі ваги, кількості або вмісту алкоголю.

Читать дальше →

Вимоги директив Європейських Співтовариств щодо гармонізації податку на додану вартість

Гармонізація непрямих податків почалася з заміни в державах-членах ЄС кумулятивних податків (податку з обороту, податків на продаж та оптовий продаж) ПДВ. Спільна система ПДВ була введена прийнятими 11 квітня 1967 р. Першою та Другою Директивами Ради про гармонізацію законодавств держав-членів в сфері регулювання податків з обороту. Втім, базовим нормативно-правовим актом ЄС з питань ПДВ стала Шоста Директива Ради 77/388 від 17 травня 1977 р. “Про гармонізацію законодавств держав-членів в сфері податків з обороту - Спільна система податку на додану вартість: єдині умови обчислення". ПДВ є універсальним непрямим податком, який, за словами П.Т. Гега та Л.М. Доля, “найбільшою мірою відповідає умовам ринкової економіки. Одна із властивих його ознак – економічна нейтральність: податок стягується за однаковою ставкою щодо всієї споживчої бази. Це створює йому перевагу порівняно з податком з обороту" [168].

Читать дальше →

Нормативно-правові акти Європейських Співтовариств про непряме оподаткування, щодо яких необхідно провести гармонізацію законодавства України

Європейське інтеграційне податкове право, як зазначає Слепець В. М., представлене системою юридичних норм і принципів, що охоплює сукупність податкових положень установчих договорів і нормативно-правових актів, прийнятих інститутами ЄС; рішень Суду ЄС з податкових питань і доктрини ЄС, яка дотримується у процесі функціонування Європейських Співтовариств та Європейського Союзу" [87]. Вивчення фіскальної системи Євросоюзу і основних тенденцій її розвитку є дуже важливим для ефективності подальших взаємовідносин між Україною і ЄС як на державному, так і на приватнопідприємницькому рівнях [88].

Читать дальше →

Зміст гармонізації податкового законодавства України з законодавством Європейських Співтовариств про непряме оподаткування

Зобов'язання гармонізувати національне податкове законодавство з законодавством ЄС про непряме оподаткування Україна прийняла відповідно до ст. 51 Угоди про партнерство та співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами від 14 червня 1994 року (далі - УПС) [1]. УПС визначає основні цілі політичного та економічного співробітництва та виступає базовим документом для реалізації стратегії інтеграції до Європейського Союзу, яка спрямована на входження України “до європейського політичного (в тому числі у сфері зовнішньої політики і політики безпеки), інформаційного, економічного і правового простору" [2].

Читать дальше →

Конституционные основы и система видов юридической (негативной) ответственности.

Коренное изменение места и роли Конституции и конституционного права в формирующемся демократическом обществе и правовом государстве непосредственно связано с воспитанием соответствующего конституционноправового мировоззрения и правосознания. В системе правовых ценностей и идеалов на одно из первых мест (наряду с уважением прав и свобод человека и гражданина) выходит восприятие должностными лицами государства, местного самоуправления, работниками правоохранительных и других органов Конституции как основного (высшего) закона в государстве, отражающего основные правовые принципы, закономерности и достижения общественного прогресса.1

Читать дальше →

Эколого-имущественная (гражданско-правовая) ответственность за экологический вред

Гражданско-правовые правонарушения (деликты) в отличие от преступлений и административных правонарушений не имеют четко за­крепленной в законодательстве дефиниции. Возможно, в гражданском праве, в этом нет необходимости, но понятие экологического деликта, на наш взгляд, требует уточнения, так как нет еще отлаженной годами на практике определенности по этому вопросу. В литературе упоминается, например, и конституционные деликты,[1] и экологические деликты.

Читать дальше →

Особенности карательной функции конституционной ответственности

Прямое действие Конституции, закрепление в ней естественных прав человека, обязанностей и ответственности государства и его должностных лиц придают ведущее значение конституционной ответственности. Особое место конституционной ответственности определяется характером регулируемых общественных отношений, целенаправленным воздействием на развитие законодательства, наивысшей юридической силой Конституции.

Читать дальше →

Земельно-правовая ответственность за порчу земли

Под земельно-правовой ответственностью в теории земельного права понимается принудительное прекращение прав на земельный участок собственника, владельца, пользователя, арендатора за совершение нарушений земельного законодательства, предусмотренных законом, путём его безвозмездного изъятия.

Читать дальше →